Після протезування Петро Михайленко не зупинився на власному відновленні. Сьогодні він допомагає іншим ветеранам повірити у свої сили та власним прикладом доводить: навіть після важких поранень можна повернутися до активного життя, навчитися ходити на протезах, долати перешкоди й рухатися вперед.
Зараз Петро працює у Ветеран Хабі в Олександрії, де підтримує побратимів, розповідає про можливості та допомогу, яку можуть отримати ветерани, залучає до спільноти нових учасників і мотивує тих, хто лише починає свій шлях відновлення.
Свій військовий шлях Петро розпочав у 2013 році, підписавши контракт із 26-ю артилерійською бригадою. Прослужив до 2019 року, виконував завдання на різних напрямках, зокрема на Донеччині та Луганщині.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він добровільно повернувся до війська та знову став до лав 26-ї артилерійської бригади. Згодом його підрозділ перевели до 31-ї окремої механізованої бригади, де формували артилерійський дивізіон.
Під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку сталася трагедія. У самохідній артилерійській установці Paladin, де служив Петро, розірвався снаряд. Більшість екіпажу загинула. Сам військовий, який був механіком-водієм та допомагав побратимам із боєкомплектом, отримав важкі поранення обох нижніх кінцівок.
Після 11-годинної евакуації до Дніпра, лікування у Вінниці та тривалої реабілітації Петро потрапив до ПП «Ортопедсервісцентр», де розпочав шлях протезування.
Спочатку були навчальні протези, потім механічні. Сьогодні Петро користується сучасними електронними протезами та впевнено освоює всі їхні можливості. А головне — показує іншим ветеранам, що складнощі можна подолати, якщо не здаватися.
Дякуємо Петру за мужність, незламність і бажання підтримувати тих, хто сьогодні проходить шлях відновлення. Саме такі історії надихають і доводять, що життя після поранення триває.
«ОРТОПЕДСЕРВІСЦЕНТР»
